Нечуй-Левицький Іван Семенович читать онлайн

 Афонський пройдисвіт

Жанр: Классическая проза

Весною, після великодня, ченці й послушники в одному київському монастирі запримітили, що до церкви усе ходить якийсь не то грек, не то арм'янин Тільки вдарять у дзвін чи на вечерню, чи на службу в церкву входить попере
 Старі гультяї

Жанр: Классическая проза

Які пишні ле­ва­ди та ого­ро­ди в селі Труш­ках, в Ва­сильківщині, з по­чат­ку літа! І по до­лині над дов­гим ста­вом, і по обид­ва бе­ре­ги річки Рас­та­виці, скрізь роз­ляг­лись ле­ва­ди та ого­ро­ди, не­на­че зе­ле­
 Побіда Хмельницького під Збаражем і Зборовом

Жанр: Классическая проза

Нечуй Левицький І. С. (Оповіданнє з давніх часів) Рік ти­ся­ча шістсот со­рок дев'ятий був ду­же слав­ний для Хмельницько­го і для цілої Ук­раїни Ко­зацьке військо, роз­бив­ши по­ляків на Жов­тих во­дах, під Кор­су­нем т
 Вітрогон

Жанр: Классическая проза

Пам'ятаю, мені бу­ло років шість або сім, як це діялось Батько мій був тоді еко­но­мом в од­но­му селі Еко­номія сто­яла сли­ве край се­ла, вся об­сад­же­на вер­ба­ми й то­по­ля­ми За еко­номією слав­ся до кінця се­ла
 Хрестини

Жанр: Классическая проза

Терешко Пізнюр був чо­ловік за­мож­ний Йо­го зна­ли по всій око­лиці, бо він був пе­редніше п'ять год во­лос­ним стар­ши­ною За ті п'ять год він над­бав уся­ко­го над­бан­ня: пос­та­вив собі но­ву чи­ма­лу ха­ту, ще й
 В Карпатах

Жанр: Классическая проза

І. С. Нечуй Левицький I Долина Дунайця Буря в Карпатах В містечку Старому Санчі, котре стоїть уже в горах, кінчається залізниця од Тарнова Од Старого Санча, невеличкого містечка, до Щавниці, куди я їхав на води, треба було ї
 Рибалка Панас Круть

Жанр: Классическая проза

І. С Нечуй ЛевицькийІ Там на Україні, де долинами тихо тече Рось, там між горами, між дубовими та липовими лісами стоїть велике містечко Богуслав. Висока гора спускалась покатом і обірвалась над самою Россю високими, рівн
 Семен Палій герой українського народа

Жанр: Классическая проза

Не ба­га­то та­ких слав­них і ве­се­лих хвиль бу­ло в нашій історії, як рік 1648 і кілька дальших років Увесь ук­раїнський нарід під про­во­дом сво­го «батька» Бог­да­на Хмельницько­го піднявся про­ти во­ро­жої кор­ми
 Апокаліпсична картина в києві

Жанр: Классическая проза

Нечуй Левицький І С. Оповідання Саме на покрову ввечері в дев'ятій годині сиджу я край вікна й п'ю чай Коли чую, по Владимирській вулиці загуркотіли вози пожежної команди Гуркіт був такий здоровий, що аж поміст двигтів п
 Без пуття

Жанр: Классическая проза

Павлусь М­а­лин­ка був гар­ний з ли­ця, мов чор­ня­вий та ку­че­ря­вий бог Апол­лон Нас­ту­ся Са­мусівна бу­ла пиш­на на вро­ду, мов Аф­родіта, кот­ра тільки що ви­хо­пи­лась з морської піни на хви­лях, але ще не по­м
 Біда бабі Палажці Солов*їсі

Жанр: Классическая проза

Нечуй Левицький І С. Оповідання Ще до великої заливи 1886 року баба Палажка овдовіла Другий Палажчин чоловік, Терешко Соловейко, ще за свого живоття одрізнив і видворив свого старшого сина, Палажчиного пасинка: поставив
 Дві московки

Жанр: Классическая проза

Іван Нечуй Левицький I Раз якось був тихий літній вечір Сонце стояло вже на вечірньому прузі Череда звернула з толоки на шлях, простяглася до села і підняла за собою куряву По дорозі йшов молодий москаль додому по біле
 Дві милі

Жанр: Классическая проза

Нечуй Левицький І С. Оповідання Старий Мотуз чоловік заможний і гоноровитий Він виплатив дідові Грицаєві триста карбованців за його половину поля й обладував тим полем ще за житності Грицая Те поле мало перейти до Мо
 Живцем поховані

Жанр: Классическая проза

Був я на службі в да­ле­ко­му краї на півночі, в Седльці, в уніятсько­му краї на Підляссі і літом поїхав на Ук­раїну на ва­кації, щоб одвіда­ти ро­ди­ну та по­ба­чить рідний край, ті місця, де прой­шли мої ди­тячі та мо­л
 Київські прохачі

Жанр: Классическая проза

Нечуй Левицький І. С. IБув чу­до­вий петрівча­ний вечір Над­ворі вже су­теніло На По­долі за­тих стукіт та гуркіт Ку­ря­ва на ву­ли­цях вляг­лась На цвин­тарі ко­ло Пре­чис­тянської церк­ви під са­мою Андріївською г
 Роковий український ярмарок

Жанр: Классическая проза

Нечуй Левицький І. С. (Лист до однієї пані) Високоповажна Олександро Михайлівно! Вам, ма­буть, не до­во­ди­лось ба­чи­ти та­ких си­лен­них яр­марків, як цей, що стає ту­теч­ки в Білій Церкві, ро­ко­вий яр­ма­рок на спа­са.